Фотографічний затвор
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фотографічний затвор

Фотографічний затвор, пристрій, що є складовою частиною фотографічного апарату і що відкриває світловим променям доступ до світлочутливого шару фотоматеріалу протягом певного, заздалегідь встановлюваного проміжку часу, званого витримкою . Ф. з. містить світлові заслінки (у вигляді непрозорих для світла пелюсток, шторок, дисків і ін.), що відкривають і закривають світловий отвір об'єктиву або кадрове вікно, механізм зміни витримок (механізм витримок), що встановлюється заздалегідь в те або інше положення, що визначає тривалість витримки; приводний двигун, що забезпечує переміщення як світлових заслінок, так і деталей механізму витримок.

  В сучасних фотографічних апаратах застосовуються два основні різновиди Ф. з.: пелюсткові і шторні (шторно-щілинні). У пелюстковому Ф. з. світлові заслінки виконані у вигляді тонких металевих пелюсток (зазвичай складній конфігурації), розташованих симетрично відносно оптичній осі об'єктиву. Ці пелюстки зазвичай відкривають світловий отвір об'єктиву в напрямі від центру отвору до його країв (тому такі Ф. з. називаються також центральними), а закривають в зворотному напрямі; при цьому експонування фотошару відбувається одночасно в межах всього поля кадру. Пелюсткові Ф. з. встановлюють, як правило, усередині об'єктиву, біля апертурної (що діє) діафрагми; тому їх відносять до т.з. апертурним затворам.

  Шторний Ф. з. містить одну або дві металеві або матер'яні шторки, які переміщаються біля кадрового вікна фотоапарата в плоскості, перпендикулярній оптичній осі об'єктиву. Світлові промені потрапляють на світлочутливий шар через щілину (зроблену в шторці або утворювану двома шторками), яка при спрацьовуванні Ф. з. переміщається уздовж однієї із сторін кадрового вікна; при цьому експонування світлочутливого шару фотоматеріалу здійснюється послідовно, ділянка за ділянкою у міру переміщення шторок відносно кадрового вікна. Шторні Ф. з. розташовуються поблизу фокальної плоскості об'єктиву; тому їх відносять до т.з. фокальним затворам.

  Механізми витримок підрозділяються на механічні (переважно з анкерними гальмівними регулювальниками), пневматичні і електронні. Найбільш досконалі електронні механізми витримок. У них механічний вузол закривання затвора управляється електронним реле, що спрацьовують при зарядці конденсатора до певної напруги; тривалість витримки регулюється за допомогою резистора шляхом зміни його опору, що приводить до зміни часу зарядки конденсатора. У СРСР для Ф. з. встановлений наступний ряд чисельних значень витримок (у сік): 30, 15, 8, 4, 2, 1, 1 / 2 , 1 / 4 , 1 / 8 , 1 / 15 , 1 / 30 , 1 / 60 , 1 / 125 , 1 / 250 , 1 / 500 , 1 / 1000 , 1 / 2000 , 1 / 4000 .

  Ф. з. інколи доповнюють автоспуском, що забезпечує спрацьовування затвора через певний час після натиснення пускової кнопки, і синхроконтактом, що забезпечує погоджену дію затвора і лампи-спалахи . Деякі апертурні Ф. з., пов'язані з пристроями (див. Фотоелектричний експонометр ) експонометрів , в процесі спрацьовування відкриваються на різну величину, виконуючи одночасно і функцію діафрагми (такі Ф. з. називаються затворами-діафрагмами).

  Літ.: Оптіко-механічні прилади, М., 1975; Кулагин С. Ст, Проектування фото- і кіноприладів, 2 видавництва, М., 1976.

  С. Ст Кулагин.