Формарьяж (франц. formariage, від латів.(латинський) foris – зовні і marito – поєднуюся браком), норма феодального права в середньовічних державах Зап. і Центральної Європи, що обмежувала свободу браку феодально-залежного селянина. У раннє середньовіччя Ф. охоплював переважно сервов і означав необхідність дозволу сеньйора на укладення шлюбу. Не пізніше чим з середини 12 ст Ф. поширився на всіх залежних людей сеньорії, означаючи тепер необхідність дозволу сеньйора лише на брак з обличчям, що знаходилося поза юрисдикцією даного сеньйора, або з обличчям вищого соціального статусу; за такий дозвіл стягувалося грошове мито. Ф. мав при цьому метою запобігти або компенсувати можливу втрату сеньйором його прав на потомство залежних від нього людей. З кінця 12 – почала 13 вв.(століття) в процесі звільнення селян значної їх частини (а також жителям міст, що вивільняються з-під влади сеньйорів) удалося поступово звільнитися від Ф.; він зберігався лише по відношенню до сервам, ставши з того часу одним з символів серважа. У 14–15 вв.(століття) Ф. зникає в більшості держав Зап. Європи, зустрічаючись як виняток в окремих районах.
