Форд (Ford) Джон (сьогодення ім'я і прізвище – Шон Алоїзнус О''Фіні, O''feeney) (1.2.1895, Кейп-Елізабст, Мен, – 31.8. 1973, Палм-Спрінгс, Каліфорнія), американський кінорежисер. За національністю ірландець. Вчився в коледжі м. Портленд. У 1914 приїхав до Голлівуду, працював асистентом режисера, з 1917 режисер. У 1920–30 ставив ковбойські фільми, вносячи до традиційної форми «вестерну» прогресивний соціальний вміст, глибоко розкриваючи психологію дійових осіб. Фільми Ф. відмічені високою майстерністю режисури, образотворчого рішення, для них характерні оповідний ритм, точно відтворена атмосфера дії. Кращі роботи режисера пов'язані з екранізацією літературних творів, які він, як правило, збагачував кінематографічним трактуванням. Ф. прагнув знайти виняткове в звичайних обставинах, героїзм в повсякденному, смішне в трагічній ситуації. Головне для нього – дослідження людське характеру в критичний момент. Поставив фільми: «Ерроусміт» (1932, по роману С. Люіса), «Загиблий патруль» (1934, по п'єсі Ф. Мак-Дональда), «Інформатор» (1935, по роману Л. О''Флаерті), «Плуг і зірки» (1937, по роману Ш. О''Кейси), «Диліжанс» (1939, в сов.(радянський) прокаті «Подорож буде небезпечною»), «Юний містер Лінкольн» (1939), «Кетяги гніву» (1940, по роману Дж. Стейнбека), «Довга дорога додому» (1940, по п'єсах Про ''Ніла), «Як зелена була моя долина» (1941, по роману Р. Льовеліна), «Моя дорога Клементина» (1946), «Ріо Гранде» (1950), «Ціна слави» (1952), «Останнє ура» (1957), «Осень Чейенов» (1964) і ін. Зняв документальні фільми: «Битва за Мідуей» (1942), «Ми відпливаємо опівночі» (1943), «Це – Корея» (1951).
Літ.: Ейзенштейг С., Містер Лінкольн містера Форда, Ізбр. проїзв.(твір), т. 5, М., 1968; Mitry J., John Ford, t. 1–2, P., 1954; KEZICHT., John Ford, Parma, 1958.
