Фока Варда (Phökas Bardas) (р. і місце народження невідомі – помер 13.4.989), візантійський воєначальник. Із знатного каппадокийського (М. Азія) роду, племінник імператора Никифора II Фоки. У 970 підняв заколот проти імператора Іоана I Цимісхия, був схоплений і до 978 знаходився в засланні. Будучи доместиком схол Сходу (головнокомандуючим військ вост.(східний) частини імперії), Ф. Ст, підтримане провінційною землевласницькою знаттю, в 987 проголосив себе імператором. Одночасно він змовився з Вардой Ськліром, що також підняв заколот, про розділ влади в імперії (в разі успіху їх боротьби), але, обдуривши його, заточив в темницю і використовував його війська. Ф. Ст захопило майже всю Малу Азію. 13 квітня 989 був розбитий в битві в Авідоса (на азіатському березі Дарданелл) імператором Василем II (якому київський князь Володимир послав на допомогу військо); у цій битві Ф. Ст загинуло.
