Фокея (греч. Phokaia), старогрецька колонія в Малій Азії (на її місці – сучасний р. Фоча, Туреччина). Заснована в 9–8 вв.(століття) до н.е.(наша ера) вихідцями з Фокиди або Аттіки. Неплодородіє грунту, але вигідне географічне положення Ф. зумовили розвиток в ній торгівлі, рибальства і мореплавання. Ф. активно брала участь в колонізації. У 1-ій половині 6 ст флот Ф. панував в Західному Середземномор'ї, потім фокейци були витиснені з корсіки і з Іспанії етрусками і карфагенянамі. Оплотом впливу фокейцев на З. була Массалія (сучасний Марсель). З 2-ої половини 7 ст Ф. випускала монету з електра із зображенням тюленя (греч. phoke), яка зверталася у ряді міст Малої Азії і моря Егейського близько 540 до н.е.(наша ера), коли перси напали на Ф., багато жителі емігрували на захід, не бажаючи підкорятися завойовникам; згодом частина їх повернулася, але Ф. вже не мала колишнього значення.
