Фогаццаро Антоніо
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Фогаццаро Антоніо

Фогаццаро (Fogazzaro) Антоніо (25.3.1842, Віченца, – 7.3.1911, там же), італійський письменник. Юрист за освітою, був адвокатом. Звернені до релігійного відчуття читачів твори Ф. протистоять веризму . В той же час веристська тенденція, поєднуючись з елементами романтизму, зробила вплив на письменника. Перший значний літературний досвід – романтична поема «Міранда» (1874). Властиві Ф. спіритуалістичні мотиви посилюються у віршованому циклі «Вальсольда» (1876) і в романах «Примара» (1881), «Даніеле Кортіс» (1885), «Тайна поета» (1888). Прагнення об'єднати релігійно-етичну проблематику з суспільною відчувається в другому з цих романів, а також в трилогії про сімейство Майроні («Віджилий маленький маленький світ», 1895, «Сучасний маленький світ», 1900, «Святий», 1905) і романі «Лейла» (1910). Тут виявилося незадоволення Ф. соціальною політикою буржуазної Італії і позицією офіційної католицької церкви. Ф. розвиває ідею оновлення церкви, приходить до ідеї християнського соціалізму, що послужило приводом для засудження романів Ф. католицькою церквою і включенню «Святого» в 1906 в «Індекс заборонених книг».

  Соч: Tutte le opere, а cura di P. Nardi, v. 1–15, Mil., 1931–45; у русявий.(російський) пер.(переведення) – Віджилий маленький світ, ч. 1, пер, Т. Герценштейн, предісл.(передмова) Ст М. Фріче, М., 1911 (Повні збори соч.(вигадування), т. 1); Віра. Новели, М., 1912; [Новели], у кн.: Італійські новели. 1860–1914, М., 1960.

  Літ.: Луначарський А. Ст, Поет неокатолнцизма, Собр. соч.(вигадування), т. 5, М., 1965; Рубцова Р. Ст, Сучасна італійська література, Л., 1929; Storia delta letteratura italiana, v. 8, [Mil., 1968], р. 414–26; Ghidetti E., Le idee e le virtù di Antonio Fogazzaro, Padova, 1974.

  Е. Ю. Саприкина.