Фліш (швейц. діалектне Flysch, від йому.(німецький) fliessen – текти), потужна серія морських осадових гірських порід переважно уламкового походження, що характеризуються ритмічним чергуванням декількох літологічних різновидів шарів, гранулометричний склад яких зменшується вгору по розрізу, незалежно від їх мінералогічного складу. Ф. складається з багаточисельних невеликих (від декількох см до декількох дм ) циклів (інакше – циклотем, циклосом, многослоєв), незрідка неточно іменованих ритмами ( мал. 1 ). Циклосоми утворені 2–4 шарами, або елементами, з яких ніжніє представлені зернистою породою (піщаником, алевролітом, уламковим вапняком), часто з косою або завихреною слойчатостью, а верхні – пелітамі. Характерні різноманітні за формою і походженню гиерогліфи (див. Ієрогліфи у геології) на нижній поверхні циклосом, що є частково відбитками нерівностей на дні водоймища, виникли в результаті розмиваючої дії короткочасних мутьевих потоків і унаслідок життєдіяльності різних тварин, що повзають по дну, частіше – черв'яків; останнім зобов'язані своїм походженням не менш характерні для Ф. фукоїди, водорості, що нагадують формою.
Циклічність (ритмічність) Ф. обумовлена особливостями осадконакопленія – більш менш періодично виникаючими мутьевимі потоками.
Ф. – типова геосинклінальная формація (геогенерация), що знаменує передорогенну стадію розвитку евгеосинкліналей і (або) міогеосинкліналей, коли уподовж флішевого трога виникала кордільера – довгий ланцюг островів, в схилу якої формувалися дикі Ф. (з підводно-зсувними утвореннями) і грубий Ф. (збагачений конгломератами і піщаниками), перехідний в дистальному напрямі в типовий Ф., що змінявся потім недорозвиненим флішем і напівфлішем (субфлішем) ( мал. 2 ). У вертикальному ряду геологічних формацій Ф. займає проміжне положення між аспідною формацією і молассамі . В складчастих областях, виниклих на місці геосинкліналей, флішевиє відкладення, інтенсивно дислоковані, складають зовнішню зону (екстерніди). Ф. встановлений в протерозоє, палеозої (карбоновий Ф. на Уралі), мезозої (тріас Ф. у Криму, юрський і мелової на Кавказі і в Альпах) і кайнозої (у Карпатах).
До Ф. бувають приурочені поклади нафти і мінеральних вод. Карбонатний Ф. і субфлішем інколи є хороша цементна сировина (район Новоросійська).
Літ.: Вассоєвіч Н. Би., Фліш і методика його вивчення, Л. – М., 1948; його ж, Умови утворення флішу, Л. – М., 1951; Хворова І. Ст, Флішевая і ніжнемолассовая формація Південного Уралу, М., 1961; Вouma А. Н., Sedimentology of some flysch deposits, Arnst., 1962.
