Фейнман (Feynman) Річард Філліпс (р. 11.5.1918, Нью-Йорк), американський фізик. Закінчив Массачусетсський технологічний інститут (1939), отримав міру доктора філософії в Прінстонськом університеті (1942): потім працював в Лос-Аламосськой лабораторії і Корнеллськом університеті. З 1950 професор Каліфорнійського технологічного інституту (Пасадена). Основні праці по квантовій електродинаміці, квантовій механіці і статистичній фізиці. Розробив математичний апарат (див. Фейнмана діаграми ) , що зіграв важливу роль в розвитку квантової теорії поля (Нобелівська премія, 1965). У статистичній фізиці запропонував теорію полярона для випадку проміжного зв'язку, пояснив появу вихорів в надплинному гелії (вихори Фейнмана). Розробив метод інтеграції по траєкторіях в квантовій механіці. Автор курсу лекцій для вузів, в якому істотно модернізований традиційний виклад фізики (у русявий.(російський) пер.(переведення) – «Фейнмановськие лекції з фізики», ст 1–9, М., 1965–67; спільно з Р. Лейтоном і М. Сендсом).
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Теорія позитронів, в збірці: Новітній розвиток квантової електродинаміки, М., 1954; Просторово-часове трактування квантової електродинаміки, там же, с. 161 – 204; Квантова електродинаміка, М., 1964; Квантова механіка і інтеграли по траєкторіях, М., 1968 (совм. з А. Хибсом): Статистична механіка, М., 1975.
