Федін Костянтин Олександрович [12(24) .2.1892, Саратов, – 15.7. 1977, Москва], російський радянський письменник, академік АН(Академія наук) СРСР (1958), Герою Соціалістичного Труда (1967). Член-кореспондент Німецької академії мистецтв (1958). Народився в міщанській сім'ї. Дитинство і юність провів в Саратові. Закінчив Московський комерційний інститут (1914). Початок 1-ої світової війни 1914–18 застало і затримало Ф. у Германії. Повернувшись в 1918, Ф. редагував в Сизрані місцеву газету (1919), під час Громадянської війни – газету 7-ої армії. З 1921 учасник літературної групи «Серапіонови брати» . Ранні літературні досліди Ф. опублікував в 1913–14. Перша книга – збірка розповідей «Пустир» (1923). Роман «Города і роки» (1924: однойменний фільм, 1930 і 1973) – про дороги інтелігенції в революції і Громадянській війні. Революційна воля втілена тут в образі «залізного» більшовика, який вершить над героєм романа, розгубленим і недіючим інтелігентом, історичний суд.(судовий) Ускладнена композиція романа відповідає духу бурхливого часу і напруженості роздумів письменника, який шукає дороги до нового розуміння гуманізму. У 1925–26 опублікував розповіді і повести про селянство («Ранок у Вяжном», «Трансвааль», «Мужики»), в 1927–28 – роман «Брати», в якому розкрита єдність національного і нового революційного мистецтва, поставлена проблема боротьби за це мистецтво. Романи «Викрадання Європи» (кн. 1–2, 1933–35) і «Санаторій «Арктур»» (1940) присвячені критиці політичних і етичних засад буржуазного світу.
Під час Великої Вітчизняної війни 1941–45 Ф. написав п'єсу «Переживання почуттів» (1942), розповіді-нариси, що увійшли до циклів «Декілька населених пунктів» (1943) і «Побачення з Ленінградом» (1944). Почав працювати над трилогією «Перші радощі» (1945; однойменний фільм, 1956), «Незвичайне літо» (1947–48; однойменний фільм, 1956; за обидва романи Державна премія СРСР, 1949), «Вогнище» (кн. 1–2, 1961–65). У цих романах – історія становлення русявий.(російський) революційного характеру, ідея закономірності революційного оновлення русявий.(російський) суспільства. Роман «Перші радощі», дія якого починається в 1910, проникнуть чеканням різкої рятівної зміни; його багатогранний вміст об'єднаний думкою про те, що лише боротьба за перевлаштування світу формує внутрішньо значну, цілісну особу. Події «Незвичайного літа» розгортаються на Волзі в 1919. Крупним планом дані образи більшовиків, робітника і інтелігента, як керівників потужного історичного руху, людей, чий багатий внутрішній світ знаходиться у згоді з небувалими суспільними завданнями. Показані долі старої художньої інтелігенції, яка, звільняючись від кастової замкнутості знаходить дорогу до нової Росії. У «Незвичайному літі», як і в романі «Вогнище», дія якого розгортається в роки Великої Вітчизняної війни 1941–45, широко введений історіко-публіцистічній матеріал. У книзі «Письменник, мистецтво, час» (1957; доп. видавництво 1961) Ф. малює портрети як своїх сучасників (в т.ч. М. Горького, С. Цвейга, Р. Роллана, Л. Франка), так і письменників минулого, роздумує про письменницьку працю, про майстерність. У мемуарній книзі «Горький серед нас» (1941–68) переданий характер літературно-суспільного життя 20-х рр., створені художні портрети Горького, А. Блоку, Ф. Сологуба, А. Ремізова, Вс. Іванова, Н. Тіхонова, М. Зощенко і ін.
Поєднання епічної зображальності з лірикою і сатирою, конкретності деталей з філософськими роздумами – ці особливості творів Ф. пов'язані з його загальним відношенням до мистецтва як до творчої сили, яка в процесі багатобічного віддзеркалення життя усвідомлює і перевіряє свої дороги і завдання. «Людяність нового світу» – провідна ідея творчості Ф., вірність якої розглядається ним як вірність письменника своєму покликанню. Твори Ф. перекладені мовами народів СРСР і багато іноземних. мови.
Ф. – перший секретар (1959–71) і голова правління (з 1971) СП(Збори постанов) СРСР(Союз письменників СРСР). Депутат Верховної Ради СРСР 6–9-го скликань. Нагороджений 4 орденами Леніна орденом Жовтневої Революції, 2 орденами Трудового Червоного Прапора, медалями, а також 2 орденами ГДР(Німецька Демократична Республіка).
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1–10, М., 1969–73.
Літ.: Брайніна Б., Костянтин Федін. Нарис життя і творчості, 5 видавництво, М., 1962; Бугаєнко П.. Майстерність Костянтина Федіна, Саратов. 1959; Заградка М., Про художній стиль романів Костянтина Федіна, Прага 1962; Творчість Костянтина Федіна. Статті. Повідомлення. Документальні матеріали. Зустрічі з Федіним. Бібліографія, М., 1966; Ковалів Н. І., Костянтин Федін. Нарис творчості, М., 1969; Оклянський Ю., Костянтин Федін. Зустрічі з майстром, М., 1974; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографічний покажчик, т. 5, М., 1968.
