«Серапіонови брати», літературна група, що виникла в 1921 в Петрограді при видавництві «Усесвітня література» . У групу входили Вс. Іванов, М. Слонімський, М. Зощенко, Ст Каверін, Н. Никітін, До. Федін, Л. Лунц, Н. Тіхонов, Е. Полонськая, І. Груздев. Назва «З. б.» — від однойменної книги німецького романтика Е. Т. А. Гофмана . У основі діяльності «З. б.» лежали «... пошуки прийомів опанування нового матеріалу, яким тоді була минула війна і революція, пошуки нової художньої форми» (Федін). У групі не було творчої єдності: поряд з тенденціями формалізму, аполітичності і безідейності літератури (Л. Лунц) для багатьох членів «З. б.» був характерний інтерес до реалізму (Федін, Вс. Іванов, Никітін). Активне неприйняття примітивізму і плакатної в літературі набирало в заявах групи вигляду заперечення «всякої тенденційності в літературі», підкресленій аполітичності, яка, проте, значно менше позначалася в їх художній творчості і поступово була ними здолана. Багато учасників групи, здолавши формалістичні тенденції «З. б.», стали крупними майстрами радянської літератури.
Літ.: Гіркий М., Група «Серапіонови брати», в кн.: Літературний спадок, т. 70, М. 1963; Каверін Ст, «Здрастуйте, брат. Писати дуже важко...», М., 1965; Федін До., Горький серед нас.(населення) Картини літературного життя, М., 1968.
