Федоров Євгеній Петрович [р.15(28) .12.1911, Стрельна, нині Ленінградської міськради], двічі Герою Радянського Союза (7.4.1940 і 29.6.1945), генерал-майор авіації (1957). Член КПРС з 1932. У Радянській Армії з 1930. Закінчив військову школу льотчиків в Оренбургу (1933) і Військово-повітряну академію (1948). Під час сов.(радянський)-фінл. війни 1939–40 командир ескадрильї в бомбардувальній авіації, зробив 24 бойових вильоту. Під час Великої Вітчизняної війни 1941–45 командир ескадрильї 98-го дальнебомбардіровочного і 750-го (пізніше 3-го гвардійського) авіаційних полків, з 1943 заступник командира 2-ої бомбардувальної авіадивізії Далекої Дії. Брав участь в Московській, Ленінградській, Сталінградській битвах, в звільненні Польщі, Угорщини і узятті Берліна, зробив 178 бойових вильотів. Після війни на командних посадах у вищих військово-учбових закладах і військах. З 1958 в запасі. Нагороджений 3 орденами Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, 2 орденами Червоної Зірки і медалями. Бюст Ф. встановлений в Ленінграді.
