Фаюмськие портрети, файюмськие портрети, заупокійні живописні портрети в Давньому Єгипті; назву отримали по місцю першої крупної знахідки Ф. п. в 1887 в оазисі Файюм. Розквіт мистецтва Ф. п. відноситься до середини 1–3 вв.(століття) Ф. п. писалися в техніці восковому живопису на дошці, що вставлялася потім в бинти мумії на місці особи; частина ранніх Ф. п. писалася на полотні. Заміна традиційної староєгипетської заупокійної маски Ф. п. сталася в греко-егип. середовищу під рім.(римський) впливом. Ф. п. писалися інколи і для приміщення їх в будинках і вставлялися в мумії після смерті портретіруємого. Стилістично у Ф. п. намічаються 2 напрями – одне, що слідувало традиціям античного мистецтва, інше – мистецтва єгипетського. Перше відрізнялося яскравою життєвістю образів, об'ємністю передачі форм, світлотіньовим моделюванням, 3-четвертною постановкою голови. Для другого характерні графічность, площинна, фронтальність, різкі контури
Літ.: Стрільців А. С., Фаюмський портрет, [М. – Л.], 1936; Шурин Р., Фаюмськие портрети, М., 1960; Zaioscer Н.. Vom Mumienbildnis zur Ikone, Wiesbaden, 1969.