Фаукальниє приголосні (від латів.(латинський) fauces – глотка), різновид змичках приголосних у поєднанні з гоморганним носовим (типа бм, дн, пм). Ф. с. – результат заміни ртового вибуху (наприклад, би, д, п) зевним унаслідок опускання піднебінної завіски при переході від змички до носового; змичка при цьому характеризується деякій імплозівностью (зімкнутою), наприклад «обман», «проте».
