Фарах Антун, Фарах ібн Антун ібн Ільяс Антун (1874, Тріполі, Ліван, – 3.7.1922, Каїр), арабський письменник-просвітитель (Єгипет). Закінчив Православну кефтінськую школу в Лівані (1890), з 1897 жив в Єгипті. У 1899–1906 видавав в Александрії журнал «аль-Джаміа», що сприяв формуванню світської ідеології в культурі Єгипту. Світову популярність принесла Ф. А. робота про Ібн Рушде «Ібн Рушд і його філософія» (1903), що критикувала офіційну релігію з позицій дєїзма . Одним з перших в новоарабськой культурі закликав до відмови від сліпого дотримання традиціям класичної літератури, проповідуючи принципи франц.(французький) романтизму. У утопічних романах Ф. А. «Релігія, знання і капітал, або Три міста» (1901), «Звір! Звір! Звір!» (1903) і «Новий Єрусалим» (1905) філософсько-релігійне учення Ж. Е. Ренана поєднується з еклектично сприйнятими ідеями французьких просвітителів, утопістів і К. Маркса. Автор першої в Єгипті оригінальної соціально-побутової драми («Новий і старий Єгипет», 1913). Перекладав арабською мовою Ф. Р. Шатобріана, Л. Н. Толстого, раннього М. Горького.
Літ.: Кримський А. Е., Історія нової арабської літератури, М., 1971, с. 642–662; Долініна А. А., Нариси історії арабської літератури нового часу, М., 1973, с. 158–244; Коцарев Н. До., Письменники Єгипту, М., 1975, с. 54–56; Дагер Асад, Масадір ад-діраса аль-адабійя, Бейрут. 1956, с. 147–49.
