Фальцет (італ. falsetto, від falso – помилковий), один з регістрів співецького голосу (головним чином чоловічого), в якому використовується лише головний резонатор ізольовано від грудного. При Ф. краї голосових в'язок стають тоншими, між ними утворюється щілина. Тому Ф. звучить несильно, м'яко, бідний обертонами. До початку 19 ст застосовувався тенорами для утворення високих звуків. У сучасному оперному і концертному співі драматично виразні верхні звуки утворюються шляхом змішення грудного і головного регістрів (мікста). Ф. застосовується лише для особливого забарвлення звуку.
