Факсимільний апарат, фототелеграфний апарат, комплекс механічних, светооптічеських і електронних пристроїв, призначений для передачі зображень нерухомих плоских об'єктів (оригіналів) по електричних каналах зв'язку (див. Факсимільний зв'язок ) або для прийому таких зображень (з відтворенням об'єкту передачі у вигляді його копії – факсиміле). Ф. а. підрозділяються на передавальні, приймальні ( мал. 1а, би ) і пріємо-передавальні.
Передавальний Ф. а. (або передавач пріємо-передавального Ф. а.) містить ( мал. 2 ) аналізуючу систему, яка служить для перетворення зображення оригінала в відеосигнал, і електронний вузол перетворення відеосигналу у форму, зручну для передачі по каналу зв'язку (модулятор). Що аналізує система включає: светооптічеськоє пристрій, що формує вузький світловий пучок, який утворює на поверхні оригінала «точкову» світлову пляму; розгортаючий пристрій (див. Розгортка ) , яке направляє світловий пучок по черзі (у заданій послідовності) на всі елементарні майданчики, внаслідок чого від поверхні відбивається світловий потік, що модулюється по інтенсивності в відповідності з відбивною здатністю майданчиків; фотоелектричний перетворювач, що перетворює відбитий світловий потік в пропорційний йому електричний струм (відеосигнал). У вузлі перетворення відеосигналу здійснюється модуляція коливань – позитивна амплітудна (при якій максимальний рівень коливань з частотою, що несе, відповідає чорному полю передаваного зображення), негативна амплітудна (максимальний рівень коливань відповідає білому полю зображення), позитивна частотна (вища частота відповідає білому полю) або негативна частотна (вища частота відповідає чорному полю).
Приймальний Ф. а. (або приймач пріємо-передавального Ф. а.) містить електронний вузол виділення відеосигналу, призначений для демодуляції (див. Детектування ) модульованих коливань, що приймаються, і синтезуючу систему, що формує копію передаваного зображення; синтезуюча система складається з розгортаючого і записуючого пристроїв. Як носія записи використовують фотопапір, фотоплівку, електрографічний, електро-хімічний, електротермічний або звичайний писальний папір, феромагнітні і ін. матеріали.
Розгортаючі пристрої приймального і передавального Ф. а. часто аналогічні; конструктивно вони підрозділяються на механічних і електронних. Найбільшого поширення набули Ф. а. з механічною розгорткою барабанного, площинного і дугового типів, здійснюваною за допомогою синхронних електродвигунів. У Ф. а. з барабанною розгорткою оригінал (або носій запису) закріплюється на поверхні циліндра. Розгортка здійснюється в результаті обертання циліндра і його постулат, переміщення уздовж осі при нерухомому розгортаючому елементі (світловому плямі) або в результаті обертання циліндра і одночасного переміщення розгортаючого елементу уздовж створюючої циліндра. У Ф. а. з площинною розгорткою оригінал зміцнюється між протягуючими валиками. Розгортка по рядках здійснюється розгортаючим елементом, переміщуваним по оригіналові за допомогою дзеркала, що коливається, а по кадру (перехід розгортаючого елементу на наступний рядок) – переміщенням самого оригінала. У Ф. а. з дуговою розгорткою оригінал (або носій запису) розміщується усередині циліндрової камери. Розгортка здійснюється в результаті обертання оптичної системи і переміщення камери – на один крок за кожен зворот оптичної системи.
Синхронізація розгортаючих пристроїв передавального і приймального Ф. а. здійснюється або автономно (в цьому випадку електродвигуни розгортаючих пристроїв харчуються від високостабільних по частоті камертонних або кварцевих генераторів незалежно друг від друга), або примусово (по сигналах синхронізуючої частоти, що поступають від передавального Ф. а. на приймальний, або за допомогою включення синхронних двигунів в єдину електроенергетичну систему). фазування розгортаючих пристроїв здійснюється в приймальному Ф. а. автоматично, напівавтомат або уручну.
До основних параметрів Ф. а. відносяться: швидкість розгортки, тобто число рядків розкладання в мін N, індекс взаємодії (модуль), рівний D × m для барабанних і L ( т/ (для площинних Ф. а. ( D – діаметр барабана, L – довжина рядка, т – щільність рядків розгортки, тобто їх число на мм ), час передачі, рівний h ( m/n ( h – висота кадру).
Літ.: Мірошник С. О., Оксман М. І., Фототелеграфні апарати, М., 1966; Фототелеграфна передача і децентралізованноє друкування центральних газет, М., 1971; Копнічев Л. Н., Коган Ст С., Телеграфні апарати і апаратура передачі даних, М., 1975.
