Фабріциус Ян Фріцевіч [14(26) .6.1877, нині біля Злекас Вентспілсського району Латвійської РСР, – 24.8.1929, біля Сочі], герой Громадянської війни. Член Комуністичної партії з 1903. Народився в сім'ї латиш.(латиський) батрака. Закінчив гімназію (1894). У революційному русі з 1891. У 1904–07 на каторзі, потім в засланні. З 1916 в армії, учасник 1-ої світової війни 1914–18, старший унтер-офіцер в 1-м-коді Латиш. стрілецькому полку. З жовтня 1917 голова полкового комітету. З січня 1918 член ВЦИК. У 1918 командир Гдовського загону, воєнком Гдовсько-торошинського району, голова ВРК Псковського в., відрізнився в боях проти йому.(німецький) інтервентів і банд С. Н. Булак-Балаховіча. В кінці 1918 – початку 1919 комісар 2-ої і 10-ої стрілецької дивізій при звільненні Латвії. З серпня 1919 командир загону по боротьбі з кіннотою К. К. Мамонтова під час її рейду в тил сов.(радянський) військ. З жовтня 1919 командир 48-ої бригади 16-ої стрілецької дивізії при розгромі військ генерала А. І. Деникіна і в сов.(радянський)-польськ. війні. Учасник придушення Кронштадтського антирадянського заколоту 1921. Після війни командир дивізії, корпуси, з 1928 помічник командувача Кавказькою армією. З 1927 член ЦКК(Центральна контрольна комісія) ВКП (б). Загинув при авіаційній катастрофі. Нагороджений 4 орденами Червоного Прапора.
Літ.: Кондратьев Н. Д., Ян Фабріциус, М., 1957: [Чудов І. С.], Ян Фабріциус, М., 1960.
