Уїлкс (Wilkes) Чарлз (3.4.1798, Нью-Йорк, — 8.2.1877, Вашингтон), американський дослідник Океанії і Антарктики. У 1838—42 очолював комплексну експедицію, яка досліджувала і описала близько 260 островів Полінезія, в том числі 3 невідомих раніше острова в групах Фенікс і Токелау. У 1840 у пошуках Південного магнітного полюса В. побачив поблизу Полярного круга, на 162° ст д.(східна довгота), землю і просунувся уздовж кромки пакового льоду на З. більш ніж на 2700 км. (до 98° ст д.(східна довгота)); висловив припущення, що йшов уздовж берега Антарктичного материка (згодом ця смуга Антарктиди названа Землею Уїлкса). У 1841 експедиція обстежувало частину басейну р. Колумбію в Північній Америці.
Соч.: Narrative of the United States exploring expedition, v. 1—5, Phil., 1845.
Літ.: Трояків А. Ф., Історія відкриття і дослідження Антарктиди, М., 1963; Світло Я. М., Історія відкриття і дослідження Австралії і Океанії М-коду 1966; Tyler D. Ст, The Wilkes expedition, Phil., 1968: The Pacific basin. A history of its geographical exploration, N. Y., 1967.
