Уткин Микола Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Уткин Микола Іванович

Уткин Микола Іванович [8(19) .5.1780, Тверь, нині Калінін, – 5(17) .3.1863, Петербург], російський гравер. Вчився в петербурзькій АХ(Академія витівок) (1785–1800) в А. Я. Радіга і І. С. Клаубера [пенсіонер в Парижі (1803–14), де працював в майстерні Ш. До. Бервіка, і в Лондоні (1814)]; викладав в АХ(Академія витівок) з 1815 (з 1817 завідував класом гравіювання; професор з 1831). Учні – Ф. І. Іордан і ін. Член ряду европ.(європейський) АХ(Академія витівок). Найбільший майстер русявий.(російський) портретною різцевої гравюри 1-ої половини 19 ст Гравюрам В. властиві творча інтерпретація оригінала, що підсилює змістовність характеристики портретіруємого, багатство і різноманітність штриха [портрети І. А. Крилова і Е. С. Семенової (обидва 1816, з малюнків О. А. Кипренського), А. В. Суворова (1818), Н. М. Карамзіна (1818, з оригінала А. Р. Варнека), А. С. Пушкина (1827 і 1838, з оригінала О. А. Кипренського)]. Виконував також естампи з картин, віньєтки, створив 20 гравюр з медальйонів Ф. П. Толстого, присвячених Вітчизняній війні 1812.

  Літ.: Амшинськая А. М., Н. І. Уткин, в кн.: Російське мистецтво. Нариси про життя і творчість художників. Перша половина дев'ятнадцятого століття, М., 1954.

Н. І. Уткин. Портрет А. С. Грібоєдова. Різцева гравюра. 1829.

Н. І. Уткин. Автопортрет.