Ур (шумер. Урим), древній місто-держава на місці сучасного городища Тель-Мукайяр, в 20 км. до Ю.-З.(південний захід) від р. Насирія в Іраку. Перше поселення на місці В. виникло в кінці 5-го тис. до н.е.(наша ера), коли тут була поширена розписна кераміка типа ель-обейдськой культури . В 4-м-коді тис., в період Урука, сталося становлення В. як міста. У 25 ст до н.е.(наша ера), в період 1 династії Ура (правителі Месанспада, Аанепада і ін.), був сильною державою. Протягом 24–22 вв.(століття) (з невеликими перервами) був підпорядкований сусіднім містам-державам Лагашу, Умме, Уруку, потім царству Аккада, кутіям. Близько 21 ст став столицею «царства Шумера і Аккада» (III династія Ура). При царі Ур-Намму (21 ст) були створені, можливо, самі древні в Двуречье писані закони. Для цього періоду історії В. характерна наявність великих царських господарств з фактично рабовласницькою експлуатацією підневільних працівників. Створювалися ідеологічні основи деспотичної царської влади (єдина система пантеону, вчення про вічність «царственої» і т.д.). Чотири наступних царя III династії Ура (Шульги, Амар-Суен, Шу-Суен, Іббі-Суен) обожнювали за життя. Держава III династії Ура лягло близько 2000 до н.е.(наша ера) в ході війни з аморітамі і Еламом. В. залишався важливим торгівельно-ремісничим центром, знаходячись під владою вавілонського (з 18 по 6 вв.(століття)) і ахеменідського (з 6 ст) царств. До кінця 4 ст до н.е.(наша ера) В. прийшов до занепаду.
В. розкопувався англ.(англійський) ученими Д. Тейлором в 1854, Р. Кемпбелл-Томпсоном в 1918, Г. Р. Холлом в 1919–22 і особливо широко – англо-амер. експедицією під керівництвом Ч. Л. Вуллі в 1922–34. Найбільш багаточисельні і цікаві пам'ятники, розкриті розкопками, датуються часом правління у В. I і III династій. До часу правління 1 династії (25 ст до н.е.(наша ера)) відносяться 16 царських (?) гробниць, в яких були знайдені багаточисельні зразки розкішному начинню (із золота, срібла, алебастру, ляпіс-лазурі, обсидіану і ін. матеріалів, інколи – із застосуванням мозаїчної техніки). В. часу III династії (21 ст до н.е.(наша ера)) був в плані неправильним овалом, оточеним цегельною стіною. Серед тих, що збереглися фрагментарно цегельних будівель цього часу – залишки палацу, храмового комплексу, в центрі якого знаходився четирех'ярусний зіккурат, і ін. споруд. Про художню культуру В. див.(дивися) також в ст. Культура Вавілоно-Ассірії .
Літ.: Тюменев А. І., Державне господарство древнього Шумера, М. – Л., 1956; Вуллі Л., Ур халдеїв, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1961; Gadd C. J., The history and monuments of Ur, L., 1929; Ur excavations, v. 1–5, 8–10, Oxf. – L., 1927–62; Ur excavations texts, fv. 1–6, L., 1928–63.
