Унгаретті (Ungaretti) Джузеппе (10.2.1888, Александрія, Єгипет, – 1.6.1970, Мілан), італійський поет. З 1912 вчився в Парижі, де зближувався з Р. Аполлінером, П. Валері, італ.(італійський) футуристами. У 1915–18 В. – учасник 1-ої світової війни 1914–18. Друкується з 1915. У 1916 опублікував збірку «Покинутий порт», що став ядром збірки «Веселість корабельних аварій» (1919; з доповненнями виданий в 1931 і 1936 під назвою «Веселість»). Основні теми творчості В. – трагічність життя, самота і потреба в людському спілкуванні. Його віршам властиві лаконізм, відмова від рими, асоціативність образу, при простоті мовних засобів. В. – один з творців поетичної школи герметізма . В 30-і рр. в його поезії посилюються песимістичні мотиви (збірка «Відчуття часу», 1933). У циклі «Окупований Рим» (1943–44) поет залучається до загальнонародних відчуттів (вірш «Перестаньте вбивати убитих», присвячене героям Опору). Поетична збірка «Страждання» (1947) відобразила криза поезії В. У останній період творчості поезія В. включає і «непоетична реальність». З 1962 був головою Європейського співтовариства письменників .
Соч.: Vita d''un uomo. Tutte ie poesie [Mil. – Verona, 1969]; у русявий.(російський) пер.(переведення) – [Вірші], в кн.: З італійських поетів. Предісл. А. Суркова, М., 1958; у кн.: Італійська лірика. XX століття. Предісл. А. Суркова, М., 1958.
Літ.: Потапова З. М., Опір і долі італійської літератури, в кн.: Література антифашистського Опору в країнах Європи. 1939–1945, М., 1972; Portinari F., G. Ungaretti, Torino [1967] (літ.); Piccioni L., Vita di un poeta G. Ungaretti [Mil., 1970].
