Улін (Ohiin) Бертіль (р. 23.4.1899, Кліппан), шведський економіст і політичний діяч. Професор Стокгольмської вищої школи і Копенгагенського університету (1924—29), Вищої торгівельної школи в Стокгольмі (1929—65). У 1944—45 міністр торгівлі Швеції, в 1949—60 і 1969—1970 представник Швеції в Європейській раді, в 1955—70 в Північній раді. Голова буржуазної Народної партії (1944—67). Представник Стокгольмської школи буржуазної політекономії. В. розділяє основні положення теорії Дж. М. Кейнса, пропонуючи удосконалити її розмежуванням економічних процесів минулого і майбутнього періодів.
Виступає за таке поєднання конкуренції, монополії і державного регулювання, при якому буржуазна держава зможе створити сприятливі умови для приватного підприємництва і монополій, «не що зловживають своїм положенням». Ця концепція В., що включає елементи неокейнсианства і неолібералізма, а в той же час антимонополістичну демагогію і відверту апологію монополій, носить підкреслено антисоціалістичний характер. Висунув так званий закон Хекшера — Уліна, згідно з яким в умовах вільної торгівлі нібито досягається рівновага цін чинників виробництва різних країн і, таким чином, загальна економічна рівновага. Ця теорія що набула значного поширення в кругах буржуазних економістів, була розвинена в роботах П. Семюелсона, Я. Тінбергена і ін. і використовується для виправдання нееквівалентного обміну в міжнародній капіталістичній торгівлі і дискримінації країн, що розвиваються.
Соч.: Fri eller dirigerad ekonomi?, Stockh., 1936; Metodfrågor inom den dynamiska teo-rien, «Ekonomisk tidskrift», 1941, t. 43 № 4; Utrikeshandel och handelspolitik, 5 upp., Stockh,, 1953; Liberal utmaning, 2 upp., Stockh., 1963; Sträng, inflationen och skatten, Stockh., 1970.
Літ.: Жіхаревіч С. Р., Стокгольмська школа буржуазної політичної економії, Тарту, 1964; Селігмен Би., Основний перебіг сучасної економічної думки пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1968; Фомін Би. С., Економстрічеськие теорії і моделі міжнародних економічних відносин, М., 1970; Wennås О., Ohiin, Folkpartiet och socialliberalismen, Lund, 1970.
