Ульянов Микола Павлович [19.4(1.5) .1875, Єлець, — 5.5.1949, Москва], радянський живописець і графік, заслуженого на кореспондента АХ(Академія витівок) СРСР (1949). Вчився в московському училищі живопису, творення і діяч мистецтв РРФСР (1932), член- архітектури (1889—1901) і в майстерні В. А. Серова (1899—1902). Член об'єднань: Союз російських художників, «Світ мистецтва», «Чотири мистецтва», учасник виставок при журналі «Золоте руно» . Виступав як портретист, звертався до історіко-портретного жанру. Постійно зберігаючи чітку пластичність малюнка, В. перейшов з 20-х рр. від декілька манірної стилізації, деякій умовності форм і колірний гамми ранніх робіт до більшого колористичного різноманіття, до життєво переконливого відтворення внутрішнього світу моделі і драматизму історичних колізій [«Лорістон в ставці в Кутузова» (1945), «До. С. Станіславський за роботою» (1947; Державна премія СРСР, 1948) — обидві в Третьяковськой галереї, Москва, серія живописних і графічних робіт «Пушкін в житті» (1930-і рр., там же і в Російському музеї, Ленінград); оформлення спектаклів «Дні Турбіних» М. А. Булгакова (1926 МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького)) і «Кармен» Ж. Бізе (1935, Оперний театр ім. До. С. Станіславського, Москва)]. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Соч.: Мої зустрічі. [Спогади, 2 видавництва]. М., 1959.
Літ.: Муратов П., Гріфцов Би., Н. П. Ульянов, М. — Л., 1925, Лаврова О., Н. П. Ульянов. 1875—1949, М., 1953.
