Ульянов Іван Іванович (24.10.1884 — 13.4.1946), учасник революційного руху в Росії. Член Комуністичної партії з 1907. Народився в с. Грачев Кущ, нині Пугачевського району Саратовської області, в селянській сім'ї. Вів партійну роботу в Уральське, Саратові і ін. Піддавався арештам. З липня 1917 голова Ради солдатських депутатів в Козлове (Мічурінськ). Делегат 2-го Всеросійського з'їзду Рад, вибраний членом ВЦИК. У 1918 працював в Військовому відділі ВЦИК, голова Бюро пленних при ВЦИК, член Центральної колегії у справах полонених і біженців. У 1919 голова Уральського облревкома, Пугачевського ревкома; один з ініціаторів формування частин Червоної Армії з трудового козацтва (див. Ст І. Ленін, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 ізд т. 50, с. 352). У 1919—21 секретар і член президії Козачого відділу ВЦИК. У феврале— березні 1920 секретар Всеросійського з'їзду трудових козаків. Виконав велику роботу по залученню козацтва на сторону Радянської влади. З 1921 на адміністративно-господарській роботі.
Соч.: Козаки і Радянська республіка, 2 видавництва, М. — Л., 1929.
Літ.: Комарів А. І., Життя, віддане народові, «Політична агітація» Тамбов, 1970 № 13.
