Улари
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Улари

Улари, гірські індички (Tetraogallus), рід курячих птиць сімейства фазанових. Довжина тіла 50—70 див. Складання щільне, ноги міцні; у самців є коротка шпора. Поширені В. у високогорьях Кавказу, Південного Сибіру, Малої, Середньої і Центральної Азії. 5 видів, всі представлено в СРСР: кавказький В. (Т. caucasicus; Головний Кавказький хребет); каспійський В. (Т. caspius; Вірменія і Копетдаг); гімалайський, або темнобрюхий, В. (Т. himalayensis; Тянь-шань і Паміро-Алай); алтайський В. (Т. altaicus; Алтай і Саяни); Тибет В. (Т. tibetanus; східна частина Паміру). Найбільш відомий темнобрюхий У.; самець важить до 3 кг Оперення схоже у самця і самки — глинисто-сіре з дрібним чорним крапом, на боках і шиї каштанові смужки. Живе на лугах в субальпійських і альпійських поясах гір, ночує в скелях. Після сильних снігопадів відкочовує до висот 1500—2000 м. Моногамір. Гнізда на землі. У кладці 5—6 яєць. Насиджують близько 30 сут. Харчуються втечами, нирками, кольорами, насінням і цибулинами; пташенята годуються комахами. В. — об'єкт спортивного полювання.

  А. І. Іванов.

Темнобрюхий улар.