Уланд Людвіг
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Уланд Людвіг

Уланд (Uhland) Людвіг (26.4.1787, Тюбінген, — 13.11.1862, там же), німецький поет, драматург, громадський діяч. Вивчав літературу і юридичні науки в Тюбінгенськом університеті (1801—10), де в 1829—1833 був професором німецької літератури. Друкувався з 1806. Поезія В. розвивалася в руслі німецького романтизму («Вірші», 1815, розширені видання 1820, 1826, і ін.), його кращі вірші і балади відрізняються ненавистю до деспотизму майстровою передачею історичного колориту, ясністю форми. Автор історичних драм, один з основоположників медієвістіки і фольклоризму в Германії («Старі верхне- і ніжненемецкие народні пісні», 1844—1845, і ін.). Депутат ландтагу (1819—26, 1832—38). Виступав проти свавілля буржуазної монархії («Патріотичні вірші», 1815—19, і ін.). До поезії В. зверталися І. Брамс, Ф. Аркуш, Ф. Мендельсон, Ф. Шуберт, Р. Шуман і ін. композитори. У Росії В. переводили Ст А. Жуковський, Ф. І. Тютчев, М. Л. Міхайлов, А. А. Фет, П. І. Вейнберг і ін.

 

  Соч.: Gesammelte Werke, Bd 1—8, Lpz,, 1914; Schriften zur Geschichte der Dichtung-und Sage, Bd 1—8, Stuttg., 1865—73; Früh-lingsgiaube, B., 1974; у русявий.(російський) пер.(переведення), у збірці: Ізбр. вірші в переведеннях русявий.(російський) поетів, СП(Збори постанов) Би, 1902; у збірці: Німецькі балади, М., 1958.

  Літ.: Історія німецької літератури, т. 3, М., 1966; Schneider Н., Uhland, Ст, 1920; Thomke Н., Zeitbewusstsein und Geschichtsauffassung im Werke Uhlands, Bern, 1962; Froeschle H., Ludwig-uhland und die Romantik, Köln — W., 1973.

  А. А. Гугнін.

Л. Уланд.