Уланова Галина Сергіївна
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Уланова Галина Сергіївна

Уланова Галина Сергіївна [р. 26.12.1909(8.1.1910), Петербург], радянська артистка балету, народна артистка СРСР (1951), Герою Соціалістичного Труда (1974). Народилася в артистичній сім'ї. У 1928 закінчила Ленінградське хореографічне училище (вчилася в своєї матері М. Ф. Романової і в А. Н. Ваганової) і в тому ж році була прийнята в балетну трупу Ленінградського театру опери і балету (пізніше театр ім. С. М. Кирова). У 1944—60 соліст балетної трупи Великого театру (Москва). Сценічні героїні В. володіли особливою крихкістю, незахищеністю, жіночністю (Жізель — «Жізель» Адана і ін.) і в той же час бувальщини наділені непохитною силою, героїчною напругою духу (Марія — «фонтан Бахчисараю» Асафьева, Джульєта — «Ромео і Джульєта» Прокофьева і ін.). В. була кращим виконавцем партій в балетах П. І. Чайковського: Одетти-Оділлії («Лебедине озеро»), Аврори («Спляча красуня»), Маші («Лускунчик»). Мистецтво В. абсолютно, гармонійно. У його основі — ідеальна відповідність, бездоганність пропорцій життєвого і умовного. Характерна межа творчості актриси — рідка гармонійність всіх виразних засобів, елементів хореографії. Умовна манера балетного мистецтва не заважала танцівниці виражати на сцені правду людських відчуттів. Танцювальне мистецтво В. розвинуло принципи і традиції російської хореографічної школи. Серед партій: Раймонда («Раймонда» Глазунова), Попелюшка («Попелюшка» Прокофьева), Параша («Мідний вершник» Гліера); вальс, ноктюрн і мазурка в «Шопеніане» на музику Шопена; концертний номер «Вмираючий лебідь» на музику Сен-Санса. Актриса, що втілила на балетній сцені велику трагедію, создательніца образів величезного масштабу, що передавала в танці складні драматичні колізії, В. завоювала світове визнання. Закінчивши сценічну діяльність, В. займається з молодими танцівницями, її учениці Н. Ст Тімофєєва, Е. С. Максимова, С. Д. Адирхаєва, Л. І. Семеняка і ін. Багато гастролювала за кордоном. Ленінська премія (1957), Державна премія СРСР (1941, 1946, 1947, 1950). Нагороджена двома орденами Леніна, чотирма ін. орденами, а також медалями.

 

  Літ.: Голубов Ст (Потапов), Танець Галини Уланової, Л., 1948; Львов-Анохин Би., Уланова, М., 1970; Богданов-Березовський Ст, Галина Уланова М. — Л., 1949; Кан А., Дні з Уланової, пер з англ.(англійський), М.. 1963.

  Би. А. Львов-Анохин.

Г. С. Уланова в партії Жізелі («Жізель» А. Адана).

Р. С. Уланова.