Увачан Василь Миколайович [р. 12(25) .12.1917, стійбище Хрести, нині Катангського району Іркутської області], радянський історик, партійний і державний діяч, доктор історичних наук (1970), професор (1974). Член КПРС з 1940. Народився в сім'ї евенка-мисливця. Закінчив технікум Ленінградського інституту народів Півночі (1937), Вищу партійну школу при ЦК ВКП (б) (1948), Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1954). У 1934—35 на комсомольській роботі. У 1942—46 секретар, в 1948—51 і з 1961 1-й секретар Евенкійського окружкому КПРС. У 1954—61 на викладацькій роботі в Новосибірську і Красноярську. З 1966 член Центральної ревізійної комісії КПРС. З 1974 член комітету Парламентської групи СРСР. Основні праці по історії народів Півночі, по проблемах національної політики і національних стосунків в СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 3, 6—9-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, орденом Жовтневої Революції, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Жовтень і долі малих народів Півночі, «Комуніст», 1967 № 14; Дорога народів Півночі до соціалізму. Досвід соціалістичного будівництва на Півночі Енісейськом. (Історичний нарис), М., 1971; В. І. Ленін і народи Півночі, в кн.: До 70-ліття 2-го з'їзду РСДРП, ст 3, Красноярськ, 1974; Народи Півночі в умовах розвиненого соціалізму, Красноярськ, 1976.
