Убійвовк Олена Костянтинівна (22.11.1918, Полтава, — 26.5.1942, там же), один з керівників антифашистського підпілля в Полтаві в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45, Герою Радянського Союза (8.5.1965, посмертно). Член ВЛКСМ з 1936. Народилася в сім'ї лікарки. З 1937 студентка Харківського університету. Після окупації німецько-фашистськими військами Полтави в листопаді 1941 організувала підпільну комсомольсько-молодіжну групу. Встановивши зв'язок з партизанським загоном, виконувала його завдання. На початку травня 1942 арештована гестапівцями, після жорстоких тортур розстріляна разом з ін. членами групи. 28 жовтня 1967 в Полтаві відкритий пам'ятник В. і ін. членам групи (скульптори Д. Р. Сова, До. С. Посполітак, Л. Р. Жуковськая, архітектор Ст А. Пасичний).
Літ.: Тронько П. Т., Безсмертя юних, в кн.: Радянські партизани, 2 видавництва, М., 1963; Листи Героя Радянського Союзу Е. К. Убійвовк з гестапівського застінка. Полтави 12—25 травня 1942, в кн.: Говорять загиблі герої, М., 1966; Льовін Би., Нескорена полтавчанка, в кн.: Героїні, ст 2 [М., 1969]; За мужнicть i вiдвагу, 2 вiд,, Xapкiв, 1973.
