Тімокськоє повстання 1883, народне повстання в Східній Сербії. Головною рушійною силою Т. ст була сільська і міська біднота, очолювала його буржуазія, інтереси якої виражала Радикальна партія. Причини Т. ст — феодальні пережитки (відробітки, кабальна рента і ін.), непосильний тягар податків і свавілля чиновників, посилення влади торгівельного і лихварського капіталу і ін. Приводом для повстання послужило вилучення зброї у селян у зв'язку з законом про заміну народного війська регулярною армією. Т. ст почалося 21 жовтня на території Тімокськой Крайни битвою при Цибульний, в якій повстанські загони завдали поразки королівським військам. Повсталі вимагали ліквідації феодальних повинностей, скорочення податків, розширення прав органів місцевої самоврядності і ін. Між повстанськими загонами (загальною чисельністю близько 18 тис. чіл.) і королівськими військами стався в 1883 ряд битв. Нерішучість керівників, погана підготовка і організація повстання привели в кінці 1883 до його придушення. Декілька сотів учасників Т. ст було розстріляно, засуджено на каторгу.
Істочн.: Тімочка буна 1883, Београд, 1954 (Државна архіву Н Р Србіje. Граhа, кн.. 4, св. 1).
