Тімонен Антті Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тімонен Антті Миколайович

Тімонен Антті Миколайович [р. 18.4(1.5) .1915, село Лусалма, нині Кальовальського району Карельської АССР], карельський радянський письменник. Пише фінською мовою. Член КПРС з 1942. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Перша збірка розповідей «Аероплан» опублікований в 1933. Повість «Від Карелії ка Карпат» (1948), збірка нарисів «Під грозою і сонцем» (на русявий.(російський) яз.(мова), 1964) присвячені будням військових років. Автор повістей «Освітлені береги» (1951), «В затоці вітрів» (1953). Для романа «Рідними стежками» (1957) характерне психологічне оповідання. Дружбі народів присвячені романи «Белокрилая птиця» (1961) і «Тут мій будинок» (1966). П'єса чи «Приймеш мене, земля карельська?» (на русявий.(російський) яз.(мова), 1969), роман «Ми — карели» (1969) оповідають про Громадянську війну і військову інтервенцію 1918—20. Нагороджений орденом Леніна, 4 ін. орденами, а також медалями.

  Літ.: Нарис історії радянської літератури Карелії, Петрозаводськ, 1969; Письменники Карелії. Довідник, Петрозаводськ, 1971.

  Е. Р. Карху.