Тяга (у техніці)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тяга (у техніці)

Тяга в техніці, 1) у машинобудуванні і будівництві — частина машини або споруди, підвладна розтягуючим навантаженням; зазвичай стрижень круглого або прямокутного перетину, а також з фасонного прокату (куткового, таврового і ін. профілю). 2) У топкових і вентиляційних пристроях — розрідження в ділянці каналу або трубопроводу топкових і вентиляційних пристроїв, під дією якого створюється потік газу. Т. буває природна, коли рушійна сила виникає із-за різниці щільності газів різної температури (природна Т. зростає із збільшенням висоти витяжної або димової труби, із зменшенням температури атмосферного повітря і тому подібне), і штучна, коли рушійна сила створюється димососом або вентилятором (див. Тягодутьевоє пристрій ) . 3) На транспорті — сила, передавана рушієві транспортної машини (наземною, водною, повітрям або космічною). Див. також Тягове зусилля .