Тутковський Павло Аполлонович [17.2(1.3) .1858, Ліповец, нині Вінницької області, — 3.6.1930, Київ], радянський геолог, академік АН(Академія наук) УРСР (1919) і АН(Академія наук) БССР (1928). Після закінчення Київського університету (1882) працював охоронцем геологічного і мінералогічного кабінетів (1884—95). Викладач, інспектор і директор народних училищ (1904—13) на Волині; професор (з 1914) в Київському університеті. Т. організував в АН(Академія наук) УРСР науково-дослідну кафедру геології (1924), перетворену в інститут геологічних наук (1926). Основні праці — по мінералогії, петрографії, геохімії, палеогеографії четвертинного періоду і гідрогеології. Т. розвивав вчення про материкове заледеніння антропогена і про зв'язок стадій заледенінні з епохами утворення південноросійського лесу, доводив його еолове походження; автор класичних роботи по дюнах. Гидрогеологичеськие дослідження Т. сприяли відкриттю артезіанського басейну, що забезпечив водопостачання Києва. Один з ініціаторів розвитку мікропалеонтологічного методу вивчення осадових гірських порід.
Літ.: Сно О. П., Бiблioграфічній опіс друкованіх праць акад.(академік) П. А. Тутковського, в кн.: Збipник пам''ятi акад.(академік) Павла Аполоновіча Тутковського, т. 1, До., 1932; Каптаренко-Черноусова О. До., Академik П. А. Тутковський. «Геологiчній журнал», 1958 т. 18, ст 1.
