Турмалін (німецьке Turmalin, франц.(французький) tourmaline, від сингальського тормаллі — сердолік), мінерал, борсодержащий алюмосилікат складного і змінного складу підкласу кільцевих силікатів. Загальна формула
Ab 3 C 6 (Si 6 O 18 ) (Bo 3 ) 3 (ОН,f,o) 4 , де А = Na, Ca; У = Mg, Fe 2+ , Fe 3+ , Li, Mn, Al; З = Al, Fe 3+ . У основі дуже складної структури Т.— 6-членниє кільця кремнекислородних тетраедрів (Si 6 O 18 ), які поєднуються з трикутниками Bo 3 . По складу катіонів типа В і З, що знаходяться в октаедричній координації, виділяють наступні різновиди Т.: залізисті — чорний шерл, або афріцит, зелений верделіт, темно-синій індіголіт; магнезійні — буро-жовтий дравіт і др.; літієві — бузково-рожевий ельбаїт, темно-рожевий рубелліт; марганцеві — тсилаїзіт і ін. Виділяють також яскраво-зелені хромсодержащие Т. Встречаются поліхромні (багатоколірні) Т. із зональним розподілом забарвлення. Кристалізується в трігональной системі, утворюючи стовпчасті, з трикутним перетином кристали, що володіють характерним вертикальним штрихуванням. Звичайні також шестоватиє, радіально-променисті (так звані турмалінові «сонця») агрегати.
Твердість по мінералогічній шкалі 7—7,5, щільність 3000—3200 кг/м 3 . Пьезоелектрік, на чому грунтується вживання крупних кристалів безжелезістих Т. як датчики гідростатичного тиску, в акустоелектроніці, оптиці, радіотехніці. Властивість подвійного променезаломлення Т. використовується в пристрої так званих турмалінових щипців (прилад для демонстрації явищ поляризації світла).
Т.— широко поширений ендогенний високотемпературний мінерал, зустрічається в метасоматічеськи змінених гранітах, слюдяних сланцях, філлітах і гнейсах. Звичайний в гранітних пегматітах і гидротермальних родовищах (мідно-турмалінових і ін.), в грейзенах. До вивітрювання стійок, зустрічається в розсипах.
Красиво забарвлені прозорі Т. (рубелліт, синьо-зелений «Бразільський сапфір» і ін.) — коштовні камені 2-го класу. Родовища дорогоцінних Т. є в СРСР (Урал, Забайкалля), Бразилії (Мінас-Жерайс), на островах Мадагаскар і Шрі-Ланка. У лабораторних умовах Т. отримують методом гидротермального синтезу.
