Туглас Фрідеберт [18.2(2.3) .1886, мала Ахья, нині Пильваського району, — 15.4.1971, Талін], естонський радянський письменник і літературознавець, народний письменник Естонській РСР (1946), член-кореспондент АН(Академія наук) Естонською РСР (1946). Друкувався з 1901. Брав участь в революційному русі 1905; у 1906—17 — в еміграції. Після Лютневої революції 1917 повернувся на Батьківщину. Був головою Союзу естонських письменників в буржуазній Естонії. У 1923—26 редактор журналу «Лоомінг». У 1906 вийшла збірка реалістичних новел «Душової надів». Т. випробував вплив символізму; опублікував збірки напівфантастичних новел «Доля» (1917), «Меланхолія» (1920) і «Мандри душ» (1925). Йому належать також новели-мініатюри «Маргиналії» (1966). Автор романа «Фелікс Ормуссон» (1915) і автобіографічний романа «Маленький Іллімар» (1937, русявий.(російський) пер.(переведення) 1959). Написав дослідження, статті і есе про естонських і зарубіжних письменниках, книгу про розвиток естонського реалізму («Критичний реалізм», 1947). Твори Т. переведені на багато мов. Нагороджений 2 орденами.
Соч.: Kriitika, t. 1—8, Tartu, 1935—36; Teosed, t. 1—8, Tallinn, 1957-62; Rahutu rada, Tallinn, 1973; у русявий.(російський) пер.(переведення) — До свого сонця, М., 1963; Золотий обруч, М., 1968.
Літ.: Friedebert Tuglas snas ja pildis. Koost. P. Rurnmo, Tallinn 1966; Andresen N., Friedebert Tuglas, Tallinn, 1968.
