Тувім Юліан
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тувім Юліан

Тувім (Tuwim) Юліан (13.9.1894, Лодзь, — 27.12.1953, Закопане), польський поет. У 1916—18 вчився на юридичному і філософському факультетах Варшавського університету. Друкувався з 1913. У 1920 був одним з творців поетичної групи «Ськамандр», яка затверджувала «поезію повсякденності», виступала проти традицій «Молодої Польщі» . Для ранньої творчості Т. що випробував дію У. Уїтмена і А. Рембо, характерне оптимістичне світовідчування (збірки «Підстерігаю бога», 1918, «Танцюючий Сократ», 1920, «Сьома осінь», 1922, «Четвертий том віршів», 1923).

  Т. демократизував поезію, ввівши в неї розмовну мову вулиці, нового героя — городянина. З 2-ої половини 20-х рр. в творчості Т. переважає рефлективний початок, прагнення до ясності і гармонії вірша (збірки «Слова в крові», 1926 «Чорнолісся», 1929, «Циганська біблія¼», 1933, «Палаюча суть», 1936). Одночасно в поезії виявляються демократичні симпатії, все більше місце займає поезія простих людських відчуттів, у вірші уривається полемічна злободенність, їдка критика міщанки. У 30-і рр. виступає в захист гуманістичних і культурних цінностей, яким загрожує фашизм. Сатирична поема Т. «Бал в опері» (1936, опублікована 1946), заборонена цензурою, викриває польську правлячу кліку. У роки 2-ої світової війни 1939—45 в еміграції, вів активну антифашистську діяльність; створив ліро-епічну поему «Квіти Польщі» (не закінчена, видана 1949). У 1946 повернувся до Польщі; видав цикл «З нових віршів» (1953), що затверджує завоювання народної Польщі, дружбу польського і радянського народів. Т. — перекладач російської і радянської літератури («Слово про полк Ігореве»; «Лихо з розуму» А. С. Грібоєдова, «Ревізор» Н. Ст Гоголя, поезія А. С. Пушкіна, Н. А. Некрасова, Ст Ст Маяковського, Би. Л. Пастернака, А. Т. Твардовського, М. Ф. Рильського і ін.), автор популярних віршів для дітей, книг по історії вдач і звичаїв, мови і літератури Польщі. Державна премія ПНР(Польська Народна Республіка) 1951.

  Соч.: Dzieła. t. 1—5, Warsz., 1955—64; Z rosyjskiego, t. 1—3, Warsz., 1954; у русявий.(російський) пер.(переведення): Вірші [Вступ. ст. Д. Самойлова], М., 1965; Квіти Польщі. Фрагменти поеми, М., 1971. в кн.: Тувім Ю., Броневський В л., Галчинський До. І., Вибране, М., 1975.

  Літ.: Жівов М., Юліан Тувім, М., 1963; Колташева І., Юліан Тувім, в кн.: Історія польської літератури, т. 2, М., 1969; Głowiński М., Poetyka Tuwima а polska tradycja literacka, Warsz., 1962; Wspomnienia про Julianie Tuwimie, Warsz., 1963; Sandauer A., Julian Tuwim, в його кн.: Poeci trzech pokoleń, 3 wyd., Warsz., 1966; STRADECKIJ., Julian Tuwim. Bibliografia, Warsz., 1959; SAWICKAJ., «Filozoria słowa» Juliana Tuwima, Wrocław, 1975; Warńenska М., Warsztat czarodzieja Łоdź, 1975.

  Ст А. Хорев.

Ю. Тувім.