Тріполітанія (від греч.(грецький) tri-, в складних словах — три і pоlis— місто), історична область в Лівії. У 1‑й половині 1-го тис. до н.е.(наша ера) в її прибережній смузі були засновані три колонії Фінікій: Сабрата, Лептіс-Магна і Еа (сучасне Тріполі). В кінці 6 ст до н.е.(наша ера) ці колонії отримали відносну самостійність і разом зі своїми володіннями склали область Т. З середини 5 ст до кінці Із ст до н. е.(наша ера) Т. була під владою Карфагена, з кінця 3 ст до н.е.(наша ера) — Нумідії ; в кінці 2 ст — 1 ст до н.е.(наша ера) завойована Римом; у 5 ст н.е.(наша ера) захоплена вандалами, в 6 ст — Візантією, в середині 7 ст увійшла до складу Арабського халіфату. На початку 16 ст Т. завоювала Іспанія. З 1551 Т. — вілайєт імперії Османа (у 1711—1835 тут правила фактично незалежна династія Караманлі). У 40—50-х рр. 19 ст в Т. проходілі повстання АнтиОсмана лівійців. Після італо-турецької війни 1911—12 територія Т. була частково окупована італійськими військами (вся територія Т. окупована до кінця 20-х рр.). У листопаді 1918 в результаті визвольного руху в Т. була проголошена незалежна республіка Тріполітанськая (існувала до серпня 1919). Пізніше за Т., Киренаїка і Феццан, об'єднані в 1939 під владою одного італійського генерал-губернатора, отримали назву Лівія. У 1943, під час 2-ої світової війни 1939—45, територія Т. була окупована англійськими військами. У грудні 1951 — травні 1963 Т. — одна з провінцій незалежної Лівії; у 1963 як адміністративна одиниця скасована.
