Нумідія (лат. Numidia), в давнину область в Північній Африці, що займала східну частину сучасного Алжіру. Поступовий перехід кочових нумідійських племен массилов і мазезілов (масайсилієв) до землеробства і осілого скотарства в кінці 1-го тис. до н.е.(наша ера) супроводився виникненням і розвитком міст (Цирта — головне місто, Тугга, Тевесте, Сикка і ін.) і полісної організації в них. У 3 ст до н.е.(наша ера) була підкорена Карфагеном. Нумідійци неодноразово повставали проти панування Карфагена. В період 2-ої Пунічної війни (218—201 до н.е.) цар східної частини Н. Масинісса надавав римлянам допомогу, за що ті допомогли йому стати в 201 правителем всій Н. Прі Масиніссе (правив в 201—149 до н.е.(наша ера)) нумідійськоє царство сильно зміцнилося: розширилася його території, виросли міста, посилилися торгівельні зв'язки зі всім Середземномор'ям. У 111—105 до н.е.(наша ера) нумідійський цар Югурта вів війну з Римом, але потерпів поразку, попав в полон і був страчений. У 46 до н.е.(наша ера) територія Н. була перетворена на римську провінцію Нова Африка, в 429/430 н.е.(наша ера) завойована вандалами, в 533 — візантійцями. У 7 ст територію Н. захопили араби.
Літ.: Ленцман Я. А., Дар Масинісси, «Вісник древньої історії», 1948 № 4; Машкин Н. А., З історії африканських міст II—III вв.(століття), там же, 1951 № 2; Ділігенський Р. Р., Північна Африка в IV—V вв.(століття), М., 1961; Gsell St., Histoire ancienne de l''afrique du Nord, v. 1—8, P., 1913—28.
