Трібуц Володимир Пилипович [р. 15(28) .7.1900, Петербург], радянський воєначальник, адмірал (1943), доктор історичних наук (1972). Член КПРС з 1928. На флоті з лютого 1918. Брав участь в Громадянській війні 1918—20 у складі Астраханської і Волжсько-каспійської флотилій і морських сил Каспійського моря. Закінчив Військово-морське училище ім. М. В. Фрунзе (1926) і Військово-морської академії (1932). У 1926—1929 і 1932—36 служив на бойових кораблях Червонопрапорного Балтійського флоту. У лютому 1938—апреле 1939 начальник штабу Балтійського флоту. З квітня 1939 по 1947 командував Балтійським флотом, успішно керуючи його діями під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 на морських повідомленнях при обороні Таліну, Моонзундських островів, Ханко, Ленінграда, прориві блокади Ленінграда і звільненні Прибалтики. У 1947—48 заступник головнокомандуючого військами Далекого Сходу по військово-морських силах; потім на керівних посадах у ВМФ(військово-морський флот) і міністерстві оборони СРСР. З лютого 1961 у відставці.
Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 4 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Ушакова 1-ої міри, орденом Нахимова 1-ої міри, орденом Червоної Зірки, а також медалями.
