Трофіменко Сергій Георгійович [10(22) .9.1899, Брянськ, — 16.10.1953, Москва], радянський воєначальник, генерал-полковник (1944), Герою Радянського Союза (13.9.1944). Член Комуністичної партії з 1918. У Червоній Армії з 1919. Учасник Громадянської війни 1918—20 (помічник начальника кулеметної команди). Закінчив курси «Постріл» (1926), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1932), Військову академію Генштабу (1937) і вищі академічні курси при цій академії (1949). Брав участь в радянсько-фінляндській війні 1939—40 — заступник начальника штабу 7-ої армії. У Велику Вітчизняну війну 1941—45 командував Медвежьегорськой оперативною групою військ на Карельському фронті (1941—42), 32-ою (березень — червень 1942), 7-ою (липень 1942 — січень 1943) і 27-ою (1943—45) арміями на Карельському, Північно-західному, Степовому, Воронежському, 1-м-код, 2-м-код і 3-м-код Українському фронтах. Після війни командував військами Тбіліського (1945—46), Білоруського (1946—49) і Північно-кавказького (з 1949) військових округів. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го і 3-го скликань. Нагороджений 4 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, орденами Кутузова і Богдана Хмельницького 1-ій мірі і медалями.
