Трофімук Андрій Олексійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Трофімук Андрій Олексійович

Трофімук Андрій Олексійович [р. 3(16) .8.1911, село Хветковіч, нині Брестської області], радянський геолог-нафтовик, академік АН(Академія наук) СРСР (1958; член-кореспондент 1953), Герою Соціалістичного Труда (1944). Член КПРС з 1941. Після закінчення в 1933 Казанські університети працював в нафтовій промисловості. З 1953 заступник директора, з 1955 директор Всесоюзного нафтогазового науково-дослідного інституту. З 1957 директор інституту геології і геофізики Сибірського відділення АН(Академія наук) СРСР. Основні праці пов'язані з пошуками і розробкою нафтоносних родовищ. Брав участь у відкритті і розробці методів експлуатації нафтоносних родовищ Волго-уральської нафтогазоносної області (Державна премія СРСР, 1946, 1950); розробив метод діагностики нафтоносних товщ об'ємно-генетичний метод оцінки прогнозних запасів нафти і газу; обгрунтував методику пошуків родовищ нафти і газу стосовно умов Сибіру і Далекого Сходу; співавтор відкриття і обгрунтування крупних покладів газу в твердому (газогидратном) стані (1969). Депутат Верховної Ради РРФСР 6—8-го скликань. Нагороджений 4 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 2 ін. орденами, а також медалями.

  Соч.: Нафтоносність палеозою Башкирії М. — Л., 1950; Урало-Поволжье — нова нафтова база СРСР. (Історія відкриття, стан, перспективи), М., 1057; Газові ресурси СРСР, М., 1959 (співавтор); Нафтогазоносна Сибірської платформи, «Геологія і геофізика», I960 № 7; Міграція розсіяних бітумоїдов, Новосибірськ, 1971 (співавтор); Геологія нафти і газу Західного Сибіру, М., 1975 (співавтор).

  Літ.: Андрій Олексійович Трофімук, М., 1975 (АН СРСР. Матеріали до біобібліографії учених СРСР. Сірок. геол.(геологічний) наук, ст 24).

  Т. А. Волоська.

А. А. Трофімук.