Тредіаковський Василь Кирилович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тредіаковський Василь Кирилович

Тредіаковський Василь Кирилович [22.2(5.3) .1703, Астрахань, — 6(17) .8.1768, Петербург], російський письменник. Народився в сім'ї священика. Вчився в Слов'яно-греко-латинській академії (1723—26) і в Сорбонне (1727—30). У 1730 надрукував переведення алегоричного французького романа П. Тальмана «Їзда в острів Любові» з додатком своїх любовних віршів; і те, і інше було написано «простим» російським складом, що створило Т. літературну популярність. З 1732 Т. — перекладач при Академії наук; у 1745—59 академік (був звільнений із-за зіткнень з академічним начальством). Силлаботонічеськую систему вірша Т. запропонував в трактаті «Новий і короткий спосіб до складання російських віршів» (1735). Реформа віршування, яку розробляв Т., була побудована на акцентній системі російської мови і багато в чому визначила подальший розвиток російської поезії. Проте Т. був непослідовний (для коротких віршів він зберіг силлабіку), і його реформа була завершена М. Ст Ломоносовим. У 1748 опублікував «Розмову про ортографії» — перший в російській науці досвід вивчення фонетичних буд російської мови; теорію поетичного переведення виклав в збірці «Вигадування і переведення як віршами так і прозою» (т. 1—2, 1752), куди увійшло і його віршоване переведення «Поетичного мистецтва» Буало. У вигадуванні «Про древній, середній і новий вірш російському» (1755) Т. дав історичний нарис силлабічеськой поезії. Написав філософську поему «Феоптія» (1750—1753). Перевів ряд історичних книг і роман Ф. Фенелона «Пригоди Телемаху» (опублікований в 1766 під назвою «Тілемахида») розробленим їм особливим віршованим розміром — російським гекзаметром, який пізніше використовували Н. І. Гнедіч і В. А. Жуковський. Віршознавчі дослідження Т. цінували А. Н. Радіщев і А. С. Пушкін.

  Соч.: Соч., т. 1—3, СП(Збори постанов) Би, 1849; Ізбр. твори. [Вступ. ст. і підгот. тексту Л. І. Тімофєєва], М-код.—Л., 1963.

  Літ.: Тимофіїв Л. І., Реформа Тредіаковського і Ломоносова, в його кн.: Нариси теорії і історії російського вірша, М., 1958; Серман І. З., Тредіаковський я просвіта (1730-і роки), в кн.: XVIII століття, сб.(збірка) 5, М-код.—Л.,1962; Гуковський Р. А., Тредіаковський як теоретик літератури, в кн.: XVIII століття, сб.(збірка) 6, М-код.—Л., 1964.

  І. З. Серман.