Трансформатор струму
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Трансформатор струму

Трансформатор струму , вимірник трансформатор електричний, призначений для виміру і контролю великих струмів з використанням стандартних вимірювальних приладів і пристроїв автоматичного управління і контролю. Одночасно Т. т. служать для ізоляції апаратури від потенціалу мережі, в якій виробляється вимір (контроль). Т. т. підрозділяються на трансформатори змінного струму (зазвичай їх називають просто Т. т.) і трансформатори постійного струму.

  Первинна обмотка (ПО) трансформатора змінного струму (див. мал. 2 , а, би) складається з одного або декількох (w 1 ) витків дроту відносно великого перетину і включається послідовно в ланцюг вимірюваного (контрольованого) струму. Вторинна обмотка (У) складається з великого числа (w 2 ) витків дроту порівняно малого перетину; до неї підключають прилади і пристрої з нехтує малим внутрішнім опором (амперметри, лічильники, реле і т.п.). Відмітною особливість Т. т. — незалежність струму I 1 в ПО від режиму роботи В (практично В короткозамкнута). Первинна магніторушійна сила I 1 w 1 врівноважується магніторушійною силоміць I 0 w 1 , збуджуючою основною магнітний потік в сердечнику, і магніторушійною силою I 2 w 2 , що визначає розмагнічуючу дію струму I 2 . У нормальних умовах роботи Т. т. I 0 w 1 зазвичай складає 1—3% від I 1 w 1 , тобто I 1 w 1 » I 2 w 2 . Останнє співвідношення дозволяє (при відомому трансформації коефіцієнті ) визначати великий струм I 0 , вимірюючи відносно слабкий струм I 2 . Оскільки I 0 w 1 все ж відмінна від нуля, знайдена величина I 1 має погрішність по струму (визначувану відносною велічиной I 0 w 1 ) і погрішність по куту (визначувану зрушенням фаз струмів I 0 і I 2 ). У деяких Т. т. (компенсованих) виробляється компенсація погрішностей виміру. Номінальне значення струму I 2 у більшості Т. т. рівне 5 а . Через те що Т. т. використовують в ланцюгах, в яких можливе виникнення струмів короткого замикання, до обмоткам таких трансформаторів додатково пред'являють вимогу короткочасно витримувати струми, істотно перевершуючі номінальні.

  Т. т. класифікують за призначенням (вимірники, захисні, проміжні, лабораторні), способу установки (зовнішні, внутрішні, вбудовані в електричні апарати і машини, накладні, що надіваються на прохідні ізолятори, переносні), числу рівнів (одноступінчаті, каскадні), способу кріплення (прохідні, у тому числі кліщі електровимірювання, опорниє), числу витків ПО (одновиткові, або стрижньові, багатовиткові), робочій напрузі (низької напруги, високої напруги), вигляду ізоляції обмоток (з сухою, паперово-масляною, компаундною ізоляцією).

  Про трансформатори постійного струму див.(дивися) в ст. Вимірювальний трансформатор .

 

  Літ.: Бачурін Н. І., Трансформатори струму, М., 1964; Електричні виміри. Загальний курс, під ред. А. Ф. Фремке, 4 видавництва, Л., 1973.

  М. І. Озеров.