Тотлебен Едуард Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тотлебен Едуард Іванович

Тотлебен Едуард Іванович [8(20) .5.1818, Мітава, нині Елгава Латвійської РСР, — 19.6(1.7) .1884, Зоден, поблизу Франкфурту-на-Майне; похований в Севастополі], російський військовий діяч, інженер-генерал (1869), генерал-ад'ютант (1855), граф (1879). Закінчив Головне інженерне училище (1836). У 1848—1849 брав участь в Кавказькій війні 1817—64 . З 1851 служив інженером в гвардії. У час Кримської війни 1853—56 зіграв видну роль в організації оборони Севастополя (1854—55), керуючи інженерними роботами, в яких слідував ідеям А. З. Теляковського і розвивав їх: пристосування зміцнень до місцевості; їх розташування, що виключає фланкированіє; розташування батарей, що допускає зосередження вогню по одній меті; вживання ложементів, що поклали почало стрілецьким окопам; широке використання підземно-мінної боротьби і ін. З 1859 директор Інженерного департаменту, в 1863—77 товариш (заступник) генерала-інспектора по інженерній частині; будучи фактично керівником інженерного відомства, розробив систему інженерних зміцнень на кордонах. У 1873 член Особливої наради по реорганізації армії, в 1874 керував реорганізацією інженерних військ, був ініціатором вчення саперній справі особового складу піхоти, кавалерії і артилерії. Під час російсько-турецької війни 1877—78 22 вересня 1877 призначений помічником начальника Західного загону, з 3 листопада —  начальник загону обкладення Пльовни (див. Пльовен ) і керував її облогою, що закінчилася 28 листопада капітуляцією турецького гарнізону. Потім командував Рущукським загоном, а з квітня 1878 по січень 1879 — армією, що діє, до укладення Берлінського мирного договору і евакуації російських військ. З 1879 член Державної ради. У 1879 одеський генерал-губернатор і командувач військами Одеського військового округу, з 1880 віленський, ковенський і гродненський генерал-губернатор і командувач військами Віленського військового округу. Був переконаним прибічником самодержавства. Діяльність Т. як військового інженера отримала високу оцінку Ф. Енгельса (див. К. Маркс і Ф. Енгельс, Соч., 2 видавництва, т. 11, с. 216, 217 479, 619; т. 17, с. 226). Т. був почесним членом АН(Академія наук), ряду військових академій і Петербурзького університету. Під його керівництвом виданий «Опис оборони м. Севастополя» (т. 1—2, 1863—72), написаний ряд спеціальних записок і інструкцій. У Севастополі в 1909 Т. поставлений пам'ятник (роботи А. А. Більдерлінга; відновлений після Великої Вітчизняної війни 1941—45 за проектом Л. М. Пісаревського).

  Літ.: Шильдер Н., Граф Е. І. Тотлебен, т. 1—2, СП(Збори постанов) Би, 1885—86.

  А. І. Іволга.

Е. І. Тотлебен.