Торф'яні грунти
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Торф'яні грунти

Торф'яні грунти , болотяні торф'яні, або торф'яно-болотні, грунти, група грунтових типів, що формуються в умовах надлишкового зволоження атмосферними, застійними прісними або слабопроточнимі в тій або іншій мірі мінералізованими грунтовими водами. Т. п. — це верхня частина торф'яних покладів боліт . Утворюються під специфічною вологолюбною рослинністю. Поширені в основному в помірному поясі Північної півкулі. Основний характерний процес для Т. п. — початкові стадії торфообразованія (накопичення рослинних залишків, що напіврозклалися); при наростанні нових шарів Т. п. нижні шари її стають біологічно менш активними, в них різко зменшується кількість мікроорганізмів, грунт втрачає свою ефективну родючість і перетворюється на торфогенную породу. Нижній кордон Т. п. приблизно збігається з глибиною, до якої в літній період опускаються грунтові води (від 30 до 50—60 см , інколи глибше).

  Т. п. відрізняється від породи, що пролягає нижче, вищим коефіцієнтом фільтрації і кращою водопроникністю. Серед Т. п. розрізняють двох типів: торф'яні верхові (болотяні верхові) і торф'яні низовинні (болотяні низовинні) грунти. Т. п. верхові формуються в умовах зволоження атмосферними осіданнями. Характерна для цих грунтів рослинність: сфагнові мохи, сильноугнетенниє сосна рідше ялина, багульник, кассандра, голубика, морошка, журавлина, шейхцерія, пухівка. Грунти мають сильнокислую реакцію (ph 2,5—3,6), низьку зольність (2,4—6,5%), дуже високу вологоємкість (від 700 до 2000% на сухе навішування і вище), об'ємну вагу 0,10—0,15. Т. п. низовинні формуються в умовах живлення багатими підземними і поверхнево-стічними водами. На цих грунтах виростає евтрофная рослинність. Характерні рослини: осоки, гіпнові і сфагнові мохи, очерети, чагарники дерева (ялина, береза, сосна). Реакція Т. п. низовинних слабокисла або нейтральна. Зольність від 6—12% в нормальнозольних до 30—50% в многозольних Т. п. Вологоємкість 500—700% на сухе навішування, об'ємна маса 0,15—0,20.

 

  Літ.: Вказівки по класифікації і діагностиці грунтів, М., 1967; Грунтознавство, 2 видавництва, М., 1975.

  І. Н. Ськринникова.