Топографічні умовні знаки
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Топографічні умовні знаки

Топографічні умовні знаки, символічні штрихові і фонові умовні позначення об'єктів місцевості, вживані для їх зображення на топографічних картах . Для Т. в. з. передбачена спільність позначень (по зображенню і кольору) однорідних груп об'єктів; при цьому основні знаки для топографічних карт різних країн не мають між собою особливих відмінностей. Як правило, Т. в. з. передають подобу (форму, розміри), місце розташування і деякі якісні і кількісні характеристики відтворних на картах предметів, контурів і елементів рельєфу. Т. в. з. прийнято розділяти на масштабних (або площадкові), внемасштабниє, лінійних і пояснення.

  Масштабні Т. в. з. служать для відтворення таких топографічних об'єктів, контури і розміри яких в плані можуть бути виражені в масштабі даної карти. При цьому займану масштабним знаком площу обмежують і закрашують (ліси, водоймища, квартали населених пунктів), заштриховують (болота, солончаки, розливи вод), заповнюють графічним позначеннями (переважно в шаховому порядку — трав'яниста і напівчагарникова рослинність, глиниста і грудкувата поверхні) або виділяють поєднанням цих прийомів (мели на річках, сади, виноградники і тому подібне). Внемасштабниє Т. в. з. використовуються для передачі об'єктів, не що виражаються в масштабі карти, тобто головним чином місцевих предметів, і відтворюють їх вигляд зверху або збоку. Положенню цих об'єктів в натурі повинні відповідати на карті наступні точки Т. в. з.: для знаку правильної форми (наприклад, трикутника, що позначає пункт геодезичної мережі, круга — цистерну, свердловину) — центр фігури; для знаку у вигляді перспективного малюнка об'єкту (фабрична труба, монумент) — середина підстави фігури; для знаку з прямим кутом в підставі (вітряний двигун, бензоколонка) — вершина цього кута; для знаку, що поєднує декілька фігур (радіощогла, нафтова вежа), — центр ніжней з них. Лінійні Т. в. з. призначені для зображення з можливою графічною точністю таких об'єктів, як берегові лінії, струмки і канави, дороги, просіки, обгороджування, лінії дротяних передач, кордони угідь і політико-адміністративні кордони. Якщо какай-або з даних об'єктів відтворюється на карті лише з перебільшенням по ширині, то його планове положення фіксують віссю відповідного знаку. Лінійними Т. в. з. зображаються також горизонталі . Пояснення Т. в. з. застосовуються в цілях додаткової характеристики об'єктів, що показуються на карті. Наприклад, крапка — для фіксації місця визначення абсолютних відміток рельєфу або відносних перевищень (висота кургану, глибина обриву), різні стрілки — для передачі напряму перебігу річок, пункту виміру глибини болота і ін., знаки деревних порід — для показу складу лісонасаджень.

  На топографічних картах, у міру умельченія їх масштабу, однорідні Т. в. з. об'єднуються в групи, останні, — в один узагальнений знак і т.д.; в цілому систему даних позначень можна представити у вигляді усіченої піраміди, в підставі якої лежать знаки для топографічних планів масштабу 1 : 500, а на вершині — для оглядово-топографічних карт масштабу 1:1000000. Кольори Т. в. з. єдині для карт всіх масштабів. Штрихові знаки угідь і їх контурів, будов, споруд, місцевих предметів, опорних пунктів і кордонів друкуються при виданні чорним кольором, елементів рельєфу — коричневим; водоймища, водотоки, болота і льодовики — синім (дзеркало вод — світло-синім); площі деревинно-чагарникової рослинності — зеленим (карликові ліси, стланикі, чагарники, виноградники — ясно-зеленим) квартали з вогнестійкими будовами і шосе — помаранчевим, квартали з невогнестійкими будовами і покращувані грунтові дороги — жовтим.

  Поряд з Т. в. з. для топографічних карт встановлені умовні скорочення власних назв політико-адміністративних одиниць (наприклад, Московська область — Моськ.) і термінів пояснень (наприклад, електростанція — ел.-ст., південно-західний — ЮЗ, робоче селище — р. п.). Стандартізованниє шрифти для написів на топографічних картах дозволяють додатково до Т. в. з. давати істотні відомості. Наприклад, шрифти для найменувань населених пунктів відображують їх типа, політико-адміністративне значення і населеність, для річок — величину і можливість судноплавства; шрифти для відміток висот, характеристик перевалів і колодязів дають можливість виділити головні з них і так далі

  Т. в. з., умовні скорочення написів і шрифти для топографічних карт об'єднані по групах масштабів в ряд таблиць, модернізованих в середньому кожні десять років. Основні з приблизно 400 Т. в. з. (стосовно карти масштабу 1 : 25 000) показані на вклейці до стор.(сторінка) 64—65.

  Л. М. Гольдман.