Топографічна анатомія, напрям анатомії, що вивчає взаєморозташування органів і систем організму в умовах норми і патології з врахуванням його вікових, статевих і конституціональних особливостей. Дані Т. а. обгрунтовують раціональні оперативні доступи до різних органів. У СРСР Т. а. разом з оперативною хірургією складає самостійну теоретичну (підготовчу до клінічній хірургії) медичну дисципліну і предмет викладання. Окрім методів нормальної анатомії, в Т. а. застосовують распіли замороженого або фіксованого трупа, рентгенологічні і ін. методи дослідження людини. Основоположник наукова Т. а. — Н. І. Пирогів, діяльності якого передували роботи І. Ст Буяльського і ін. Подальший розвиток Т. а. у Росії і СРСР пов'язано з працями анатомів і хірургів А. А. Боброва, П. І. Дьяконова, Ст Н. Шевкуненко, С. І. Спасокукоцкого, А. Ст Мартинова, А. Ст Вишнєвського, Би. Ст Петровського, Ст Ст Кованова, Ю. М. Лопухина, Б. В. Огнева і ін. За кордоном дослідження по Т. а. і викладання її проводяться на хірургічних кафедрах.
Літ.: Пирогів Н. І., Хірургічна анатомія артеріальних стволів і фасцій пер.(переведення) з йому.(німецький), ст 1—5, СП(Збори постанов) Би, 1881—82; Лекції топографічної анатомії і оперативної хірургії, 2 видавництва, М., 1908; Короткий курс оперативної хірургії з топографічною анатомією, [Л.], 1951; Огнев Би. Ст, Фраучи Ст Х., Топографічна і клінічна анатомія, М., 1960; В де рм а н Ш. І., Вибрані нариси історія вітчизняної хірургії XIX столетня, Л., 1970; Островерхов Р. Е., Лубоцкий Д. Н., Бомаш Ю. М., Оперативна хірургія і топографічна анатомія, 3 видавництва, М., 1972.
