Тонкостінний стрижень в будівельній механіці, стрижень циліндрової або призматичної форми, в якого все 3 основних розміру (найбільший і найменший розміри поперечного перетину і довжина) є величинами різного порядку. До Т. с. відносяться більшість сталевих і алюмінієвих прокатних профілів, складені і гнуті профілі, тонкостінні елементи із залізобетону, азбестоцементу, пластмас і ін. матеріалів. Залежно від форми поперечного перетину розрізняють Т. перетину відкриті (двутавр, швелер, куточок) і замкнуті (наприклад, коробчаті). Т. с. застосовуються в будівництві, машинобудуванні, літакобудуванні і так далі
На відміну від звичайних (суцільних) стрижнів, перетини Т. с. при його деформації не залишаються плоскими (явище депланациі), що унеможливлює використання при розрахунку Т. с. гіпотези плоских перетинів. При точному розрахунку Т. с. розглядається як оболонка . Проте на практиці зазвичай користуються так званою технічною теорією Т. с., заснованою на гіпотезах про недеформованість контура поперечного перетину і про відсутність зрушень в серединній поверхні стрижня.
