Толубко Володимир Федорович [р. 12(25) .11.1914, р. Красноград, нині Харківської області], радянський воєначальник, генерал армії (1970). Член КПРС з 1939. Народився в сім'ї українського робітника. У Радянській Армії з 1932. Закінчив бронетанкове військове училище (1937) Ульяновськоє, Військову академію механізації і моторизації РККА (1941), Вищу військову академію ім. К. Е. Ворошилова (1950) і Вищих академічних курсів при цій академії (1968). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 на Ленінградському і Калінінськом фронтах — начальник оперативного відділення і начальник штабу танкової дивізії (1941—42), начальник штабу і командир танкової бригади (1942), викладач Військової академії механізації і моторизації РККА (1943—44), начальник оперативного відділу штабу 4‑го гвардійського механізованого корпусу (1944—1945) на 3-м-коді Українському фронті. Після війни на командних посадах. Був помічником головнокомандуючого Групою військ, з березня 1960 1-й заступник головнокомандуючого Ракетними військами, з квітня 1968 командувач військами Сибірського, з травня 1969 — Далекосхідного військових округів. З квітня 1972 головнокомандуючий Ракетними військами — заступник міністра оборони СРСР. Член ЦК КПРС (з 1976). Депутат Верховної Ради СРСР 8—9-го скликань. Нагороджений 2 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденами Богдана Хмельницького 2-ої міри, Вітчизняної війни 1-ої міри, 2 орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині в Озброєних Силах СРСР» 3-ої міри і медалями, а також іноземними орденами і медалями.
