Тодоров Петко Юрданов
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тодоров Петко Юрданов

Тодоров Петко Юрданов (26.9.1879, р. Олена, — 14.2.1916, ШАТО-Д''Е, Швейцарія), болгарський письменник. Вивчав право, літературу, філософію у Франції, Швейцарії, Германії. У 90-і рр. знаходився під впливом соціалістичних ідей. Друкувався з 1894. Ранні нариси і вірші пройняті симпатіями до пролетарів. З початку 900-х рр. захоплювався німецькою ідеалістичною філософією, випробував вплив модернізму. Збірка розповідей «Ідилії» (1908) містить стилізовані легенди з сільського життя. У драмах «Будівельники» (1902), «Страхил — страшний гайдук» (1905), «Перші» (1907) розкриваються гострі етичні і соціальні конфлікти. Підтримував зв'язки с М. Горьким, сприяв зміцненню болгаро-російських стосунків. Йому належить праця «Слов'яни і болгарська література» (опубл. 1944).

 

  Соч.: С'брані твору, т.1—3, Софія, 1957—58; Пісма, Софія, 1966.

 

  Літ.: Георгиев Л., Петко Ю. Тодоров, Софія, 1963.